Килимова  композиція.  Симетрія  та  асиметрія  у композиції.  Принципи  побудови  орнаментальних  композицій,  їхні  види  і способи ритмізації.

Добрий день, діти!!!
Композиція – це поєднання окремих елементів в єдине художнє ціле, що в конкретній зоровій формі виражає задум автора.
Метод сполучення, поєднання, розта­шування різних предметів, зображень, геометричних фігур називають комбінаторикою. При комбінуванні елементи розміщують за певними правилами – принципами (засобами) композиції (симетрія, повтори, контраст, динаміка).
Під час художнього конструювання виділяється головна частина оз­доблення, яку називають центром композиції.
Конструктивні елементи виробу або орнаменту можуть бути також по-різному розміщені відносно певної точки, лінії. Найпоширенішими розміщеннями є симетрія та асиметрія.
Пропорційне розміщення час­тин виробу (орнаменту) відносно його центра називають симетрією. Симетрично розміщені фігури за певних змін свого положення при на­кладанні однієї частини на іншу суміщаються. Найпростішими та найуживанішими є дзеркальна, поворотна симетрія та симетрія перенесення. Дзеркальна симетрія буває одновісна та двовісна.
У одновісній симетрії композицію а можна відтворити за  її половиною, у двовісній композицію а — за четвертиною.
Асиметрія — це заперечення, відсутність однакового розміщення елементів, тобто симетрії. Асиметрію важче використовувати, тому бажано її застосовувати з набуттям досвіду побудови спочатку симетричних а потім і асиметричних композицій.
Найпоширенішим видом оздоблення є орнамент. Він складається з поєднання та різноманітного розташування ліній, крапок, дуг, кіл, трикутників, прямокутників, інших фігур. Найпростішим є геометричний орнамент. Використовуються також стилізовані (спрощені) орнаменти рослинного, тваринного та побутового по­ходження.
Орнамент — це узор (композиція) яка складається з впорядкованих елементів, що повторюються.
Орнамент може бути побудований не лише у смузі, а й в комірках сітки- сітчастий орнамент
Композиція  — творче поєднання різних еле­ментів візерунка вишивки в єдине ціле та гармонійне розташування їх на виробі.
Композиції  властива орнаментальність, ритмічність, симетричність, рівновага, пропорційність.
Орнамент — оздоблювальний візерунок, побудова­ний на ритмічному повторенні окремих його елементів, мотивів. Мотив — характерна особливість зображень, зокрема в орнаменті.
Слово «орнамент» походить з латинської мови і в пе­рекладі означає «прикрашати». Призначення орнамен­ту — прикрасити виріб, підкреслити його форму, за­класти глибинний зміст у кожний його мотив.
Традиційні орнаменти в українській вишивці за мо­тивами поділяють на чотири основні групи:
• геометричні (поєднання різ­них геометричних форм);
• рослинні (стилізовані* зо­браження рослин);
• зооморфні (стилізовані зо­браження тварин, птахів);
• антропоморфні (стилізовані зображення людей)

Симетричність вишивки. Українським орнаментам властива симетричність. У вишивці поширеною є дзер­кальна симетрія  Дзеркальна симетрія — вид симетрії, коли співрозмірні частини візерунка, що розташовані справа від лінії симетрії, точно відображають ся зліва від неї.
Стилізація — спрощене зображення форм реального світу для візерун­ка


Традиційні способи розташування вишивки на виро­бах. Композиція вишивки пов'язана з формою оздоблю­ваного виробу. Традиційне розташування і співвідно­шення частин візерунка, його єдність із формою виробу вироблялися століттями. Серед способів розташування орнаментальних мотивів на виробах виокремимо такі: стрічковий, сітчастий, вазонний і розетковий

Практична робота.
Намалювати ескіз орнаменту килимка







Немає коментарів:

Дописати коментар