5 клас

Тема. Як виявити потреби у виготовленні плетених виробів. Вибір об’єкта праці та технології його виготовлення

Бажаю усім, щоб до кожного з вас
Завітало натхнення сьогодні у клас.
Збудило бажання здобути знання,
Щоб потім в житті ви не йшли навмання.
Щоб вам захотілось новеньке пізнати,
Самим научитись та інших навчати.
Тож я побажаю, щоб лінь ви прогнали
І на уроці активними стали!
Розгадай ребус


Висловити один одному побажання так, щоб воно починалося на букви слова. Умова: побажання не повторювати, не знаєш побажання на цю букву – переходь до іншої.

Д –
О –
Б –
Р –
О –
Г –
О –

Р –
А –
Н –
К –
У –
 

Не просто слухати, а чути.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно і плідно працювати.

Мистецтво, головною суттю якого є створення і оздоблення художніх виробів, що мають практичне призначення у побуті – це декоративно-ужиткове мистецтво

Декоративно-ужиткове мистецтво завжди відбиває національні особливості: в оздобленні різних предметів побуту відображено життєвий уклад, історію, культуру і навіть економіку народу.


Художнє плетіння - це вид декоративно-ужиткового мистецтва, що означає процес виготовлення творів, виробів з природних рослинних матеріалів. (лози, рогози і соломи, тощо)

Художне плетіння — ремесло з виготовлення доморобних господарсько-побутових художніх виробів з різноманітної еластичної сировини.

Для плетіння використовували гнучкі легкодоступні матеріали: лозу, кору певних дерев, насамперед молодої липи (лико) та берези (бересту, луб), верболіз, хвойну та дубову скіпку, коріння липи, сосни тощо.


Лозоплетіння — ремесло виготовлення плетених виробів із лози: домашнього начиння і ємностей різного призначення, таких як короби, кошики, вази тощо, меблі (столи, стільці, скрині, колиски) та ін. Під лозою розуміють будь-який природний матеріал рослинного походження, здатний за певної обробки з легкістю гнутися, а в звичайних умовах тримати форму. Назва матеріалу — «лоза» — походить від виноградної лози, з якої колись плели кошики. Часто матеріалом для плетіння слугує вербовий прут, його використовують для плетіння як у Європі, так і в Азії, крім того, в Азії плетуть з такого матеріалу, як ротанг і бамбук. Техніка плетіння з лози може бути найрізноманітнішою.

Плетіння з кори, лози та рогози в Україні набуло широкого розвитку в 2-й пол. XIX ст., коли з цих матеріалів почали виготовляти дорожні кошики та козуби, легкі дачні меблі, дитячі візочки, іграшки тощо. Майстрів, що виготовляли кошики, так і звали — кошикарі та кошикарки. Лозоплетінням та рогозоплетінням займалися як чоловіки, так і жінки.

  
Бісероплетіння — створення з бісеру за допомогою ниток, волосіні або дроту художніх двовимірних і тривимірних композицій.

Бісер (від араб. бусра — «штучні перли», через тюркське посередництво) — дрібні різнобарвні круглі або багатогранні скляні чи металеві зерна з наскрізним каналом. 
 
Макраме (фр. macrame, від арабськ. migramah — тасьма, бахрома, мереживо або від турецьк. — шарф чи серветка з бахромою) — відома з давнини техніка вузлового плетіння. Імовірно, вона пов'язана з технікою створення тканин без використання ткацького верстата. Цю техніку плетіння використовують для прикрашання житла та одягу. Технікою макраме виготовляють елегантні сумки, ремінці, кашпо, декоративні прикраси, настінні прикраси, скатертини. Матеріали для плетіння можуть бути найрізноманітнішими: прядив'яна, лляна або паперова мотузка, кордова або шовкова волосінь, лляні, бавовняні, шовкові або синтетичні нитки, плоска тасьма, сизаль. 

Плетіння з газетних трубочок — дуже популярне заняття, і це не дивно: щось повинно було прийти на зміну традиційному плетіння з лози.

Плетені вироби з газетних трубочок стали не тільки прикрасою, але і широко використовуються в побуті.

Шкатулки, вази, газетниці, кошики і ажурні меблі — це далеко не весь список, що можна виготовити з цієї техніці виконання.

Соломоплетіння — одне з найдавніших народних ремесел. В усіх куточках світу народні умільці використовували для своєї роботи солому зернових культур, які вирощували в певній місцевості. У художніх виробах неабияке значення має інтенсивний переливчастий блиск і різноманітне забарвлення житньої соломи. На думку майстрів, відтінків у соломи близько сотні — від білого і жовто-лимонного до буро-жовтого і червоно-коричневого (це також відіграє неабияку роль в інкрустаційних роботах із соломи). Із соломи плели передусім головні убори, сумки-кошики тощо.


Мереживоплетіння — один з видів декоративно-ужиткового мистецтва і народного художнього промислу (ремесла).

Мереживо — текстильний виріб з орнаментальним оформленням (ажурним візерунком), що утворюється за рахунок переплетення і використовується в оздобленні одягу (коміри, манжети, жіноча нижня білизна) або для виготовлення цілого виробу (сукня, блуза, шаль, пелерина, шарфик, рукавички, накидка), а також в оформленні інтер'єру: у вигляді декоративних панно, скатертин, фіранок (тюлів), постільної білизни (подушки, покривала), серветок і підстаканників.






•       За однією з версій, плетіння стало прабатьком ткацтва.

• Під час розкопок у гробниці Тутанхамона було знайдено два плетені стільці, які добре збереглися і мають цілком сучасний вигляд.

• У Стародавньому Римі патриції відпочивали й бенкетували на ложах, зроблених із прутів верби. Одне з них, виготовлене в II ст. н. е., зберігається в музеї Треве.

• Художники доби Відродження відтворювали на своїх полотнах досконалість плетених із вербового прута предметів інтер'єру та побуту (возів, колисок, кошиків, скриньок, хлібниць), досягнуту в Середньовіччі.


Виконання будь-якої роботи, особливо творчої, відбувається за певним планом. Виконується необхідна документація та подається необхідна інформація про процес створення виробу. Ця діяльність має назву – проєкт

Навчальний проєкт передбачає не лише створення ідей, документації, а й виготовлення та випробування виробу.

На організаційно-підготовчому етапі, виконується підготовча робота до виконання творчої роботи та виготовлення виробу. Визначається завдання (виріб) для проектування та доцільність виконання проекту. Формулюються вимоги до проектованого виробу. Створюється банк ідей та пропозицій.

Стадії:

· розробка плану виконання проекту;
· пошук виробу;
· обґрунтування проекту на виріб;
· формування банку ідей.


Схема складання мети творчого проєкту:

1. Виберіть із запропонованих слів ті, які ви будете використовувати в роботі над проєктом: розробити, виготовити, створити, удосконалити, виконати, навчитися виконувати, освоїти ремесло та інше.

2. Додайте до обраних слів назву виробу.

3. Дайте відповідь на орієнтовні запитання:

- в якій техніці буде виконано виріб та з чого? (наприклад, "виготовлення з паперових трубочок", «з мотузки» , з ниток чи пряжі, тощо);
- яке застосування виробу? (наприклад, "для подарунку …");
- для кого буде призначено? (наприклад, «для власних потреб»);
- корисність вашого виробу? (наприклад, "яке буде приносити практичне значення чи моральне задоволення");
- чому або кому присвячений виріб? (наприклад, «зручності у навчанні").

Після визначення мети проєкту перейдемо до завдань, які потрібно буде поступово вирішувати відповідно до неї.
Після визначення мети проєкту перейдемо до завдань, які потрібно буде поступово вирішувати відповідно до неї.

Завдання проєкту (поглибити, удосконалити, сформувати, розвинути, виготовити) вимоги до проєктної моделі (практичність, корисність, естетичність).

Завдання – це ваші конкретні кроки до досягнення мети. Після кожного завдання має бути конкретний результат (зібрані матеріали з досліджуваної проблеми, банк даних тощо)
Для того, щоб визначити завдання проекту, потрібно послідовно відповісти на запитання: «Що потрібно зробити задля того, аби досягти мети проекту?»


Отже, банк ідей та пропозицій має складатися з комплексу інформації, яка стосується об'єкта проектування і за змістом та кількістю відповідає певному етапу проєктування виробу. Проте для загального випадку з метою класифікації зібраної інформації, структуру банку ідей можна подати у вигляді такої схеми:



Формуємо банк даних

Використовуючи різноманітні джерела інформації, знайди декілька моделей-аналогів (подібних до того, який ти хочеш зробити) майбутнього виробу.
Саме вони і стануть твоїм «Банком даних».
Моделі-аналоги - подібні за призначенням до твого майбутнього виробу.
Серед них нам потрібно обрати базову модель
Базова модель - та, яку ти візьмеш з Банку даних за основу для виконання власного проєкту.


Аналіз виробів-аналогів. Обираємо базову модель


Оглянь уважно свій банк даних та дай відповіді на запитання:

Яка модель-аналог є найскладнішою для виготовлення?
Яка модель-аналог є найоригінальнішою?
Яка модель-аналог є найбезпечнішою у користуванні?
Яка модель-аналог є найгарнішою?

Після огляду моделей-аналогів зроби висновок:

Я обрала базовою моделлю виріб № _____ тому, що ______________________
Думаю, що зможу виготовити подібний виріб за ________ уроків.

Художнє конструювання об’єкта проєктування

Ескізом називають креслення тимчасового користування, яке містить зображення деталі та всі дані, потрібні для її виготовлення. Виконують ескізи спрощено – від руки, без застосування креслярських інструментів, без масштабу, але з дотриманням пропорцій між частинами зображуваної деталі.

Саме за допомогою ескізу втілює на папері свою ідею, свій творчий задум архітектор, проєктувальник, конструктор, раціоналізатор.





2. Обрати з якого матеріалу будете плести
3. Визначитись який саме браслет будете виготовляти





Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)