Блог вчителя трудового навчання (дівчата) та технології

                                                    Трудове навчання (дівчата)        6 клас

            Тема. Конструкційні матеріали для виготовлення підставки під горнятко.

Доброго дня, дівчата! Сьогодні ми разом будемо працювати. Бажаю всім гарного настрою.

Навчайтесь, працюйте, сил своїх ви не шкодуйте!

Проявіть свою кмітливість, власний виріб спроектуйте.

Працюючи з інструментом, будьте всі дбайливі.

Пропонуючи ідеї, креативні і сміливі.

 Мотивація навчально – трудової діяльності.

Для того, щоб створити виріб (підставку під горнятко, іграшку, кухонну дошку, поличку тощо), необхідно мати не лише креслення цього виробу, але й відповідні знання про матеріали, з яких буде виготовлятися виріб. Такий матеріал називають конструкційним. Для різних об’єктів добирають конструкційні матеріали з різними властивостями, які відповідають функціональним, технологічним або ергономічним вимогам майбутніх виробів. Отже, нам сьогодні необхідно з’ясувати, який матеріал буде найбільш придатним для виготовлення нашого виробу. Багато речей, якими ми користуємося щодня, наприклад, одяг, предмети інтер’єру, постільна білизна тощо, виконані з тканин, які мають різні властивості. Сьогодні на уроці ми з вами дізнаємося про властивості текстильних матеріалів. 

Вивчення нового матеріалу.

Конструкційні матеріали – це матеріали, які застосовують у виробництві для виготовлення різного роду виробів. Розрізняють такі конструкційні матеріали: деревина, метал, пластмаса, скло та ін.

Кожен із конструкційних матеріалів має свої властивості, деревина, наприклад, м’яка та легка, вона є діелектриком, тобто не проводить електричний струм. Її широко використовують у будівництві, виготовленні меблів тощо. Метали є твердими та пластичними, вони є провідником (проводять електричний струм), їх широко використовують у машинобудуванні, електротехніці, будівництві.

  Пластмаса – це синтетичний матеріал – діелектрик, саме пластмасу дуже часто використовують для ізоляції електричних пристроїв та проводів, порівняно з металами, пластмаса легка.

  Скло – твердий, важкий та крихкий матеріал, проте його позитивною властивістю є прозорість, саме через це його використовують у будівництві, у машинобудуванні та інших видах виробництва. Скло також не проводить електричний струм, тому його часто використовують у електротехніці для ізоляції небезпечних поверхонь. Часто зі скла виготовляють різного роду прикраси.

Всі властивості тканин можна поділити на геометричні, оптичні, механічні, фізичні, технологічні, гігієнічні.

 До геометричних властивостей відносять довжину та ширину тканини, її товщину, щільність і масу.

Товщина тканини впливає на призначення та фасон майбутнього одягу, добір швацьких ниток і голок, розкрій і обробку. Залежить вона від лінійної щільності пряжі і крутки, виду переплетення ниток, щільності і способу ткання.

Ширина - показник, від якого залежить кількість погонних метрів тканини, необхідна для розкроювання виробів. Відстань від пруга до пруга становить ширину тканини.

Довжина. Текстильна промисловість випускає тканини різної довжини (від 10 м до 150 м) залежно від їх вигляду і поверхневої щільності. Довжину тканини визначає довжина нитки основи, яка використовується при виготовленні тканини.

Щільність тканини визначають кількістю ниток основи і утоку, розміщених на певній одиниці довжини, найчастіше на 100 мм. Залежить вона від товщини ниток основи і утоку, виду переплетення та обробки тканини.

Оптичними властивостями тканин називається їх здатність викликати у людини зорові відчуття кольору, блиску, білизни та прозорості. Ці властивості впливають на визначення фасону моделі, оздоблення виробу.

У процесі експлуатації одягу, а також при обробці тканини піддаються різноманітним механічним впливам. Під цими впливами тканини розтягуються, згинаються, випробовують тертя.

Властивості тканин розтягуватися, згинатися, змінюватися під час експлуатації належать до основних механічних властивостей. Наприклад, міцність на розрив при розтягуванні тканини визначають за навантаженням, при якому зразок тканини розривається. Міцність тканини залежить від міцності волокон, структури пряжі і самої тканини, від характеру її оздоблення.

 На вибір фасону і моделі виробу має вплив зминальність. Зминальність – це здатність тканини утворювати складки в результаті згинання тканини, які можна виправити шляхом волого – теплової обробки.

М’які тканини мають властивість утворювати симетрично спадаючі округлі складки. Ця властивість називається драпірувальністю

Зносостійкість показує здатність витримувати механічний вплив на тканину під час використання, чистки, прання, а також під впливом світла, вологи, температури повітря.

Технологічними властивостями тканин називаються властивості, які можуть виявлятися на різних етапах швейного виробництва - у процесі розкрою, зшивання і волого-теплової обробки виробів.

До технологічних властивостей тканин відносяться: здатність протистояти різанню, ковзанню, обсипанню, прорубуванню, зсіданню, розсуванню ниток у швах, а також здатність до формування в процесі волого – теплової обробки.

Гігієнічні властивості визначають ступінь нешкідливості тканин для організму людини і ступінь комфортності, яку відчуває людина при контакті з ними. Гігієнічність тканин залежить від їх повітропроникності, пилоємнксті, теплопровідності, гігроскопічності тощо.

Повітропроникність - здатність тканин пропускати повітря.

Пилоємність - здатність тканини забруднюватися. Тианини з ворсом, шорсткою поверхнеъ мають найбільшу пилоємність.

Теплозахисні властивості характеризують здатність тканини зберігати тепло, якд виділяється тілом людийи. Теплозахисні властивості тканини залежать від їх товщини та визначаються видом волокна, пряжі, щільністю та обробкою тканини.

Гігроскопічність - здатність тканини поглимати з навколишнього середовища вологуі віддавати її. Цей показник залежить від виду волокна, структури тканини, характеру обробки, від температури і вологості навколишнього середовища.

Властивості текстильних матеріалів рослинного походження

Бавовняні волокна – порівняно дешева сировина для одержання міцного, тонкого, рівного прядива. Тканини, які виробляють з бавовняного волокна, легко фарбуються та піддаються різним видам оздоблення.

Бавовна швидко вбирає вологу і так само швидко висихає. Поглинаючи до 20% вологи від власної ваги, тканина залишається сухою на дотик, що доводить про її гарну гігроскопічність. Завдяки цій властивості вироби з бавовни мають охолоджуючий ефект. Ось чому літній спортивний одяг виробляють з бавовни. При заняттях спортом перегрів влітку так само небезпечний для людини, як і переохолодження взимку. Бавовна має гарну повітропроникливість - дає шкірі дихати і забезпечує циркуляцію повітря на поверхні тіла.

Бавовняні тканини легкі, красиві, м’які та приємні на дотик, відносно міцні. Через те, що в мокрому стані бавовна набагато міцніша, ніж у сухому, її легко прати, не вдаючись до спеціальних засобів, необхідних, наприклад, в догляді за волокнами тваринного походження. Бавовна майже не гріє. Це ідеальний матеріал для літнього одягу. Крім того з неї виготовляють постільну та столову білизну та декоративні тканини. Всі види бавовни відомі антиалергенними властивостями*, тому її рекомендують при виготовленні одягу для немовлят і людей чутливих і схильних до алергії.

Однак бавовна малоеластична і здатна витягуватись в процесі носки. Одяг, виготовлений з бавовняних тканин, легко мнеться. Під впливом сонячного світла бавовна поступово втрачає міцність. При прасуванні до температури 150° С сухі волокна бавовни не змінюються, але при підвищенні температури тканина злегка жовтіє, потім стає бурою, а при температурі 250°С обвуглюється. Перевагою бавовни в щоденному використанні залишається безпроблемне прання в пральній машині при 60°С. Бавовна характеризується низькою стійкістю до стирання.

Склад бавовняних тканин можна перевірити в лабораторних умовах горінням. Вони горять жовтим полум’ям і згоряють повністю. Після горіння залишається сірий попіл та відчувається запах спаленого паперу .

Для покращення властивостей бавовняної пряжі її змішують з невеликою кількістю синтетичних волокон, що збільшує еластичність і зменшує товщину нитки. Також бавовну часто змішують з вовною для одержання більш м'якої і теплої пряжі.

Льняні тканини ніколи не бувають яскравих кольорів, найпоширеніший колір для них – різні відтінки натурального природного кольору, тому що льон погано фарбується. Природний колір волокон льону світло – жовтий зі сталевим відтінком, тому після висушування їх, за потребою, вибілюють. Льон має характерний блиск завдяки гладкій поверхні волокна.

Льняні тканини дуже стійкі до прання, міцніші в 3 – 5 разів та важчі від бавовняних. Вони мають незначну розтяжність, гарну повітропроникність. Значна теплопровідність лляних тканин дає враження від контакту з ними, ніби вони прохолодні на дотик. Льняний одяг зручно носити у спеку, тому що він швидко поглинає вологу яку випаровує тіло, адже гігроскопічність лляного волокна в 1, 5 раз вища, ніж у бавовни. Льняні тканини легко настилаються, не перекошуються, але сильно опираються різанню. Традиційно тканини з льону використовують для виготовлення постільної та столової білизни.

Час і лікарі підтверджують лікувальні властивості льняного полотна, яке сприяє покращенню кровообігу в тканинах шкіри. Льняні волокна не утворюють зарядів статичної електрики. Присутність навіть невеликої кількості льняного волокна (до 10%) повністю виключає електризуємість тканини*. Завдяки своїм унікальним якостям льняне волокно є чудовим фільтром від хімічно агресивних середовищ і шуму. Вважають, наприклад, що в приміщеннях із лляними шпалерами завдяки зниженню напруги полів статичної електрики утворюється особливий мікроклімат.

Льняні волокна та тканини з них витримують вищу, ніж у бавовни температуру прасування. Для покращення прасування рекомендується льняні тканини зволожувати.

Недоліком льняних тканин є протистояння різанню, недостатня пружність і висока зминальність, але не дивлячись на це, льон з року в рік здобуває високу оцінку і користується попитом в Україні та різних країнах світу. Саме тому його називають «золотом текстилю» і «українським шовком».

Практична робота

Створення ескізного рисунка виробу.

«Мікрофон»

— Що таке ескіз? У яких випадках ви виконували ескіз?   

   Ескіз  — це попередній начерк, що фіксує задум художнього твору, споруди, механізму або окремої його частини.  Ескіз — швидко виконаний вільний рисунок, не передбачуваний як готова робота, часто складається з безлічі перекривних ліній. Ескіз — це підготовчий начерк до твору,що відображає пошуки найкращого втілення творчого задуму. Ескіз може бути виконаний у різній техніці (простим олівцем, пастеллю, у кольорі). Ескіз завжди виконують рукою без застосування креслярських інструментів, із приблизним дотриманням пропорцій предметів. Найчастіше художникові доводиться виготовляти кілька ескізів, ш,об потім вибрати найкращий варіант. Такі ескізи художники виконують на стадії художнього проектування виробу.

Завдання :  Повторити властивості природних конструкційних матеріалів. Принести інструменти та матеріали для виготовлення виробу