Блог вчителя трудового навчання (дівчата) та технології

 5 клас

Тема. Утворення кольорів. Фарби.

Любі діти, добрий день!
Зичу праці і старання!
Будемо цікаве пізнавати,
Фарби власноруч виготовляти!

По горизонталі:

 
1. Як називається явище, коли світло проходить межі двох середовищ?

3. Частина простору куди не потрапляє світло.

По вертикалі:

2. Як називається явище за допомогою якого можна отримати «сонячного зайчика»?

4. Яке штучне джерело світла ми найчастіше використовуємо?

5. Що є для нас основним джерелом світла?

6. Лінія вздовж якої розповсюджується світло.

Для нашого зору особливе значення мають три основні спектральні кольори: червоний, зелений і синій.
При накладанні трьох основних спектральних кольорів утворюється кольорове зображення
Решту кольорів спектра можна отримати, змішуючи: червоний, синій, зелений

Виявляється, решту кольорів спектра, а також їх відтінки можна отримати, змішуючи червоний, зелений і синій кольори. Але жодним змішуванням інших кольорів не можна отримати червоний, зелений і синій кольори.
Адитивна модель RGB — принцип сумування (додавання) потоків основних кольорів
Накладаючись, ці кольори дають відчуття найрізноманітніших кольорів і відтінків.

На накладанні трьох основних спектральних кольорів у різних пропорціях ґрунтується кольорове зображення на екрані комп’ютера, телевізора, телефону

Якщо подивитися через лупу на екран комп’ютера, побачимо безліч дрібних кругів червоного, зеленого та синього кольорів

Трьома основними кольорами, які використовують для живопису, є червоний, жовтий і синій. Вони не збігаються з основними кольорами світла. Змішуючи ці кольори, можна отримати практично будь-який колір, окрім білого. Якщо змішати всі три основні кольори в рівних пропорціях, то отримаємо чорний колір

Субтрактивна модель — принцип «віднімання» основних кольорів (блакитний, пурпуровий, жовтий)

Майже всі можливі кольори виходять при змішуванні основних. Для світла і фарб основні кольори різні. Основні кольори світла – червоний, зелений і блакитний. При змішуванні двох з них виникають так званий вторинний колір. Фарби, на відміну від світла, не можуть володіти чистим кольором, тому основні кольори у них інші.

Поєднання кольорів

Пензлик, аркуш та вода...
Де ж малюнок? От біда!
Що іще забув я взяти,
Щоб пейзаж намалювати?

Фарба— речовина для забарвлення предметів у той чи інший колір, для малювання картин, для захисту виробів або будов від дії зовнішнього середовища.

Перші фарби з'явилися більш 20000 років тому. До нашого часу збереглися малюнки первісних людей, виконані вугіллям і сангиной (глиною).

Вугілля - найстаріший і найпростіший матеріал для малювання.

Наскельні малюнки дбайливо були заховані в численних печерах повсьому світу. Вперше вони звернули на себе увагу лише 140 років тому.

Правда палітра фарб наших предків складалася лише з чорного, жовтого і червоного кольорів. Сама ж фарба складалася з пігменту, подрібненого в порошок, води і сполучного (яйце, жири тваринного походження). Значних змін у світі фарб не було аж до початку XIV століття. Зрозуміло, фарба стала застосовуватися набагато ширше, увійшовши і в життя простих людей. В основному перші фарби виготовляли з залізистого природнього мінералу-вохри. Для світних відтінків використовували чисту речовину, для темних-добавляли деревне вугілля.

Вохра - “кольорова земля” - це природний мінерал, який складається з глини та оксидів заліза і має різні кольорові відтінки та пористу структуру. Найпоширеніші кольори вохри червоно-брунатний, блідо-жовтий та їх відтінки.

Вохра була, разом із вугіллям, найпершою фарбою

Невідомо хто із наших далеких пращурів додумався розтерти на порошок вохру або вугілля, чи просто взяв сажу та додав до цього порошку тваринний жир, але це було геніальним винаходом, адже са́ме поєднання барвника (пігменту) і вʼяжучої речовини утворює фарбу. Так були створені перші у світі фарби - вохряна червона та жовта і вугільна (сажева) чорна. Ці фарби добре лягали на камінь, довго не висихали та зберігалися. Іноді порошкоподібні пігменти, змішували з водою, кістковим мозком, яєчним білком. Для світлих відтінків використовували чисту речовину, а для отримання більш темних додавали в суміш чорне деревне вугілля.

Для створення білої фарби з найдавніших часів люди використовували вапно, яке є кінцевим продуктом спалювання вапнякових мінералів, устриць, крейди і мармуру. Така фарба була однією з найдешевших і простих у виготовленні. Крім того, біле вапно може посперечатися з вохрою в питанні давності рецепту

П’ять тисяч років тому в Єгипті крім червоної та жовтої фарб були відомі зелені та сині пігменти

Їх дивовижна стійкість пояснюється тим, що в більшості своїй це були оксиди, або солі, тобто найбільш стійкі природні сполуки, вік яких на Землі сягає мільярдів років. За даними хімічних досліджень, синій пігмент являв собою розтерте в порошок мідне скло (це застаріла назва куприту — мінералу, червоної мідної руди. Назва - від лат. cuprum — «мідь». Стара українська назва куприту — мідянець).

Білу фарбу виготовляли з крейди, змішаної з гіпсом і товченим білим склом. Також використовувалася фарба паретоній, що видобувалась в однойменній єгипетській копальні. Паретоній складався з морської піни та тину, сьогодні припускають, що це був гідрат окису кальцію. Він чудово підходив для ґрунтування та створення фресок.

Жовту фарбу греки видобували з покладів у різних областях античного світу. Щоб отримати
жовтий колір на своїх картинах елліни використовували головним чином охру різних відтінків. Однією з найкращих вважалася охра здобута в Лаврійських копальнях.

Чорна фарба майже у всіх випадках являла собою продукти горіння: палені кістки, випалені смоли, виноградні лози, смолисті тріски. Вугілля, що залишилося від згорілих матеріалів, остуджували і розтирали в ступках, змішували з клеєм

Різновидів червоних фарб було багато: червона крейда, сандарак, кіновар, сирійська червона фарба, багрець, кров дракона. Червона крейда була природним та штучним матеріалом. У натуральному вигляді ця фарба добувалась у Каппадокії (Синопська земля), звідки постачався на кораблях до Греції.
Сандарак видобували у шахтах Пафлагонії, що було дуже шкідливим для здоров’я рудокопів. Сьогодні висуваються припущення, що сандарак був червоним миш'яком.
Приблизно п'ять тисяч років тому з'явилася кіновар - ртутний мінерал, що надає фарбі червоного кольору. Найбільшу популярність кіновар завоювала у древніх ассірійців, китайців, єгиптян, а також в стародавній Русі.
Кіновар – найяскравіший природний пігмент червоного кольору. Проте він має певні недоліки. По-перше, - це отруйна речовина, і поводитися з нею слід обережно. По-друге, на холоді змінюється її кристалічна структура, і колір кіноварі з яскраво-червоного перетворюється на чорний.

Про спосіб отримання багрецю писав Пліній: крейду певного сорту опускали в посудину, де фарбували шерсть у пурпуровий колір. Крейда вбирала у собі пурпур і ставала багрецем. Червону фарбу, відому в давнину під назвою «кров дракона», отримували з дерев'яного соку, який видобували на острові Сокотор в Африці. Сучасні дослідження червоних фарб на еллінських фресках показують, що червона фарба - це окис заліза, червона залізна охра, кіновар, свинцевий сурик, рідше - червона охра, змішана з мідною синьовою

Зелена фарба або хризоколла видобувалася з малахіту та ярі-мідянки шляхом товчення у ступі. Товчену руду змішували з водою, розтирали у ступі та проціджували.
Цей процес повторювали кілька разів, поки маса не ставала чистою.
Потім її просушували на сонці. Також видобували зелену крейду у Смирні та Кірені.

Яр-медянку використовували для отримання зеленої фарби в такий спосіб. Мідь додавали в дріжджі з зіскабливали іржу, що виступає, або закладаючи в бочки виноградні лози, заливаючи їх оцтом і вкриваючи зверху мідним листом.
Через деякий час бочки відчиняли і знаходили в них готову яр-мідянку. Сьогоднішні дослідження зелених фарб наочно показують їх склад: яр-медянка знайдено не була, основа складається з крейди, рідше - з вуглекислого окису міді з домішкою зелених сполук меду та крейди.

Синю фарбу древні греки називали блакить. Еллінські фахівці розрізняли три види блакиті: скіфську, єгипетську та кіпрську.
Кіпрська блакит вироблялася в Олександрії, розтираючи пісок з селітряним кольором, засипаючи зверху тирсою міді, потім скочуючи масу в катишки і висушуючи.
Потім катишки складали в глиняні судини і обпалювали печі.
Вивчивши процес виготовлення сучасні вчені припускають, що кіпрською блакиттю була мідна синьова. Єгипетську синьову виготовляли із забарвленого окисом міді синього скла. Скіфська блакить найімовірніше відповідала нашому ультрамарину. Її виготовляли з лапис-лазулі, що видобувається в Бадахшані. Також древнім грекам була відома фарба індиго.

Середньовіччя подарувало світу олійні фарби. Їх перевагою стали велика стійкість та надійність, а також порівняно короткий час висихання. Основою для таких фарб служать натуральні рослинні олії: горіхова, макова, лляна та інші. За часів Середньовіччя люди навчилися накладати олійні фарби саме тонкими шарами. Картина, що вийшла, набувала за рахунок цього глибину і об'єм. Поліпшувалося і перенесення кольорів. Однак далеко не всі майстри середньовічного живопису створювали свої фарби з урахуванням рослинних жирів. Хтось замішував барвники на яєчному білку, хтось - на казеїні, що є однією з похідних молока.

Масове виробництво фарб було розпочато менш як два століття тому. Раніше всі фарби виготовляли вручну: розтирали на порошок мінерали, змішували їх із сполучними речовинами. Такі фарби довго не зберігалися.
Вже за добу вони ставали непридатними для використання. На зорі розвитку лакофарбової промисловості у продажу були і готові до безпосереднього використання фарби, і сировина для їх ручного виготовлення, оскільки багато людей дотримувалися консервативних поглядів і робили фарби «по-старому». Але з розвитком промисловості та нових технологій готові фарби поступово витіснили ручне виробництво. З розвитком лакофарбової промисловості фарби ставали все кращими та безпечнішими для використання.

• Усі відтінки червоного: буряк, малина, полуниця, журавлина, вишня, гранат, каркаде, паприка.
• Жовто–помаранчевий: морква, батат, гарбуз, шафран, куркума, цедра лимона, сік з ягід обліпихи.
• Синьо–фіолетовий: чорниця, ожина, червонокачанна капуста, шкірка баклажана, темні сорти винограду, чорна шовковиця, харчова паста Індигокармін.
• Зелений: шпинат, чай матча.
• Коричневий: какао, кава.
• Сірий і чорний: бамбукове вугілля, чорний какао порошок.

У першу склянку з соком капусти додаємо трохи оцту і - вуаля - розчин червоніє на очах!
До другої склянки ми додали сіль, але розчин не змінився.
У третій ми додали соду. Розчин став синім!
У четверту склянку ми додали відбілювач і розчин став красивим жовтеньким.
Ну, а в п'яту склянку насипали прального порошку

Кавовий живопис. Малюємо пейзаж кавою

Техніка малювання кавою в Україні тільки зароджується, але вона надзвичайно популярна у світі. Для роботи підходить як розчинна, так і мелена кава. Гущу можна використовувати для створення рельєфу. Напій готуємо і розливаємо в кілька стаканів. До них додаємо різну кількість води. Чим її більше, тим світліший відтінок матимемо. Працюючи з кавою, ми використовуємо один лише коричневий колір, зате відтінків у нього просто безліч: від ніжно-кремового до темно-каштанового! Ефект напівпрозорості й реалістичності малюнка досягається завдяки особливому способу нанесення кави. Починаємо завжди зі світлих місць, а потім поступово нашаровуємо колір для більш глибокої передачі тіні. Великою перевагою кави як матеріалу для малювання є надзвичайна пластичність, тобто при потребі її можна досить легко вимити з допомогою води. Це дозволяє корегувати малюнок і досягати найкращої передачі кольорів.

Для цього потрібно вичавити сік або просто поварити натертий плід у воді. Наприклад, щоб зробити натуральний харчовий барвник червоного кольору своїми руками, знадобиться 1 буряк. Виконайте наступне:

1. Натріть її на терткової дошці на крупній секції.
2. Викладіть в каструлю, залийте водою, щоб вона трохи прикривала м'якоть овоча, і поставте на газ.
3. Додайте кілька крапель 9%-ного оцту, але не більше пів чайної ложки.
4. Варіть протягом 3-х хвилин — не більше!
5. Процідіть через ситечко, щоб видалити м'якоть. Сік готовий — це натуральна харчова фарба червоного кольору.