Блог вчителя трудового навчання (дівчата) та технології

                                                     6 клас

Тема. Види вишивальних швів:поверхнево-нашивні Вправи на виконання швів 

«штапівка», «козлик»

«Багато чого не зробиш, поки не вивчишся. Але багато слід зробити, щоб вивчитись. Ніхто не стає майстром, не тренуючись у майстерності».

(Ян Коменський)

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Українська народна вишивка — один із найстародавніших і найпоширеніших видів народного декоративно-прикладного мис­тецтва. В Україні так повелося, що з давніх-давен жінки дуже любили вишивання і ним прикрашали і одяг, і житло. Склались традиції, що без вишитої речі не було жодної хати, а без вишитого одягу — жодної дівчини, жінки. От і ми з вами з сьогоднішнього уроку будемо вивчати українську народну вишивку — ручні шви, які використовують у вишиванні.

За допомогою лише голки та нитки на простому полотні наро­джувались неперевершені узори вишивок.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Види вишивальних швів

У вишиванні швом називають техніку виконання вишивки. Назви більшості швів походять від способу накладання стібків на тканину: «хрестик», «ланцюжок», «козлик», «качалочка» тощо. У народній вишивці відомо понад 100 видів швів. Розрізня­ють поверхнево-нашивні («штапівка», «хрестик», «занизування» тощо) та прозорі шви (мережка: «одинарний прутик», «подвійний прутик», «роздільний прутик»).

Глуха вишивка (поверхнево-нашивна лічильна і по­верхнево-нашивна вільна) – вишивка, яку виконують на суцільній поверхні тканини, не висмикуючи чи не ви­різуючи її ниток.

Поверхнево-нашивні лічильні техніки становлять основну частину української народної вишивки.

Назва поверхнево-нашивних лічильних і вільних тех­нік вишивання пояснює спосіб їх виконання.

Поверхнево-нашивні лічильні техніки виконують на поверхні тканини, рахуючи нитки. До поверхнево-нашивних лічильних технік вишивання належать: лічиль­на гладь (пряма, коса, качалочки), занизування, низь, штапівка” верхоплут, ретязь, хрестик, солов’їні вічка, зерновий вивід, курячий брід та інші 

Шов «штапівка»

Шов «штапівка» належить до поверхнево-нашивної лічильної техніки вишивання. При цьому використовують білі нитки або ко­льорові, у тон вишивки. Стібки під час вишивання роблять неве­личкі, охайні, що надає узорам легкості, прозорості, розміщують паралельно ниткам основи чи утоку, інколи — навкіс. Цю вишивку найчастіше поєднують з іншими лічильними швами (частіше з лі­чильною гладдю) або використовують як допоміжну для обведення орнаменту. Штапівка відома в багатьох регіонах України, але осо­бливого розвитку набула на Вінниччині. На Чернігівщині «штапів­ку» сполучають з важкими елементами узорів. На Львівщині ця техніка дістала назву «стебнівка».

Вишивають штапівку за принципом шва “уперед голку” у два прийоми . Спочатку вишивають справа наліво через один стібок за візерунком, а потім у зворотному напрямку виконують усі пропущені стібки. Отримують двобічну вишивку, в якої візерунок на ли­цьовому і виворітному боках має однаковий вигляд.

Технологія виконання шва «штапівка»

Послідовність виконання роботи визначають за орнаментом.
Виконують шов «штапівку» за два прийоми: спочатку прошивають справа наліво через один стібок по узору; потім у зворотному напрямі виконують усі пропущені стібки.

При цьому маємо двобічну вишивку, у якої узор на лицьовому та зворотному боках однакові. Щоб візерунок не спотворився, потрібно уважно лічити нитки тканини під час вишивання «штапівки». Для цього найкраще підходить канва або лляна тканина.

Вимоги до виконання традиційного шва “штапівка”:

– усі стібки виконують на однаковій кількості ниток, тобто вони мають бути однакової довжини;

– стібки укладають рівномірно, не стягуючи тканину;

– лицьовий і виворітний боки мають однаковий ви­гляд.

Шов «козлик»

Шов “козлик” утворює перехрещені стібки на лицьо­вому боці виробу і два паралельні ряди дрібних стібків – на виворітному

До хрестоподібних швів належать шви «козлик» та «оксамито­вий». Шов «козлик» нагадує козли для розпилювання дров. Звід­ти він і дістав свою назву. Існує багато варіантів цього шва. Ним не тільки вишивають квіти і листя, а й оздоблюють одяг і предмети побуту, підшивають краї виробів.

Різновиди шва “козлик” залежать від нахилу, ши­рини шва та відстані між стібками. Залежно від відста­ні між проколами, цей шов може бути більш вузьким і більш широким

Технологія виконання шва «козлик»

Цей шов виконують зліва направо поперемінно знизу вгору, згори вниз. Під час виконання шва голка рухається горизонталь­но справа наліво. У місцях перехрещення кожен наступний стібок кладуть поверх попереднього. На лицьовому боці шов утворює ряд перехрещених стібків, а на звороті — два ряди паралельних штрихпунктирних ліній, утворених маленькими стібками.

Шов «козлик» є вузьким і широким. Це залежить від відстані між верхнім та нижнім його краями. За висотою шов від початку до кінця повинен бути однакового розміру. Виконуючи цей шов, необхідно стежити, щоб відстань між проколами голки була одна­ковою, нитку при цьому не затягувати, на виворітному боці стібки повинні бути однакової довжини й розташовуватися по паралельних прямих лініях.

Шов “козлик” вишивають зліва направо, але голка вко­люється у тканину в зворотно­му напрямку – справа наліво

Послідовність виконання шва “козлик”

Вимоги до виконання традиційного шва “козлик”:

– стібки виконують на однаковій кількості ниток;

– висота всіх стібків повинна бути однаковою, так щоб верхні й нижні проколи голок утворювали дві паралельні лінії;

– стібки укладають рівномірно, не стягуючи тканину.

Завдання: На окремому шматочку тканини вишити швом "штапівка" та швом "козлик"

Використані джерела:
1. https://naurok.com.ua/instrumenti-ta-pristosuvannya-dlya-vishivannya-vidi-vishivalnih-shviv-171929.html
2. https://osvita.ukr-lit.com/vidi-vishivalnix-shviv/
3. http://citi-masters-6class.blogspot.com/p/9-10.html