Блог вчителя трудового навчання (дівчата) та технології

 5 клас

Тема. Виконання «петельного» шва. Конструкція виробу. Деталь як одиниця виробу. Елементи графічної грамотності

Щоб у житті не нудьгувати –
Потрібно власне хобі мати!
Плести, в'язати, вишивати
Та певну користь з цього мати,
Країна Рукоділля є –
Вона тебе у гості жде,
Тож довго ти не зволікай,
В Країну Рукоділля поспішай…

Шов тоненький, мов пунктир,
Вишивала я на шавку,
Шов мов водоспад із гір,
Зветься він …..

Голка ходить по тканині
Крок назад і два вперед,
Ходить-ходить і виводит
Шов машинний - от так слід!
Швом цим можна зшити одяг,
Що розірветься по шву
Та прошити контур ліній,
Що сподобались йому….

Для того щоб вишити чи пошити красивий виріб ». недостатньо уміти виконувати лише шви «уперед голку», «за голку». Під час вишивання, оздоблення виробу часто, а при пошиті обов’язково, використовують крайові шви. Тому на сьогоднішньому уроці ми будемо вивчати один з видів крайових швів, який називається «петельний"

«Петельний» шов дістав назву від застосування його при обробці петель у шитті, а ще через те, що він утворюється рядом вертикальних петлеподібних стібків. Найчастіше його використовують для обметування країв виробів. Крім обметування країв, петельний шов застосовують також для вишивання окремих елементів узорів – квітів, листя, стебел тощо.

Вимоги до виконання петельного шва:

• Усі стібки шва повинні бути розміщенні паралельно.
• Довжина стібків, відстань між стібками мають бути однаковими на всій довжині шва.
• Переплетення ниток по краю тканини не повинно стягувати тканину.

1) Що називають розкроюванням?
2) Що таке шаблон, лекало?
3) Як називаються вирізані з тканини деталі?
4) Які інструменти використовують під час розкроювання?
5) Що називається деталлю?

Перш ніж виготовляти іграшку, нам потрібно зробити шаблони деталей (лекала) з картону. Такі шаблони щільно прилягають до тканини. Їх зручно обводити олівцем або крейдою, шматочком змилку. До того ж вони довго зберігають форму і ними можна користуватись кілька разів.

Підготовка викрійки до розкроювання.

1. Написати назву кожної деталі і кількість деталей.
2. Позначити напрям нитки основи.

Підготовка тканини до розкроювання.

1. Визначити лицьовий і виворітний боки тканини, напрям нитки основи, напрям малюнка чи ворсу.

2. Перевірити, чи немає дефектів (дірок, спотворень малюнка, плям тощо). Дефекти відмічають крейдою з виворітного боку або ниткою контрастного кольору.

3. Відпрасувати тканину вздовж нитки основи.

4. Виконати настилання тканини («у згин», «у розгортку»). Вибір способу залежить від ширини тканини, розмірів деталей виробу, малюнка тканини.

5. Вирівняти поперечний зріз тканини.